Просфора 2.1

Молитви

Зверніть увагу, що на сайт було додано файл молитовника, котрий для нас люб’язно запропонував брат Олександр Кравцов. Олександр додав у наш файл гіперпосилання, що декому може значно полегшити з ним роботу.

З цього розділу нашого сайту можна завантажити невеличкий православний молитовник з усіма необхідними молитвами для православного християнина. Після завантаження та розархівування ви можете роздрукувати ці молитви та використовувати, удосконалюючись у благочесті. Пригадаю, він не замінить звичайного “книжного” видання, і може бути корисним лише на “перших сходинках” духовного життя.

Про молитву Українською мовою

“Коли я молюсь чужою мовою, то хоч дух мій молиться, та розуміння моє залишається без плоду. Що мені робити? – Стану молитись духом та молитимусь і розумінням”. (1 Кор. 14, 14–15). Так ще святий апостол Павло визнав за необхідне, щоб кожна молитва була перш за все зрозумілою для того, хто нею звертається до Бога. А коли ж наші молитви будуть найбільш зрозумілими для нас, як не тоді, коли ми будемо звертатись до Бога з молитвою нашою рідною мовою?

Час уже нам, українцям, перестати слухати ту вигадку, нібито наша мова не священна і не достойна того, щоб нею молитися Богові, ніби вона придатна тільки для базарних та низьких життєвих потреб. Говорити і думати так – образа не тільки для нас, українців, а й для самого Бога, бо мови всіх народів мають одне джерело – душу людини, яка є образ Божий. Тому мова кожного народу є і повинна бути священною, а кожен народ, що себе і свою мову поважає, повинен вживати її не тільки для звичайних розмов поміж собою, а й для освячення нею своєї душі молитвою і славленням Бога.

Перший приклад цього дали нам святі Апостоли, коли в час зішестя на них Духа Святого, заговорили різними мовами про величність Божу. “І парфяни, і мідяни, і еламіти, і мешканці Месопотамії, Кападокії, Понту, Фрігії, Памфілії, і єгиптяни і араби почули від Апостолів кожен своєю мовою розмову про величність Божу”. (Діяння 2, 9–11). Тому час уже, український народе, і свою рідну мову принести в дар Богові та цим найкраще і її, і себе самих освятити.

Минула сумна пора поневолення українського народу, коли заборонялось йому молитися рідною мовою. Настав час, коли ми можемо повернутись до свого старовинного вільного життя і молитися й славити Бога рідною мовою. Нехай же у вінок славлення Бога від усіх народів вплететься ще одна квітка, квітка з-під блакитного неба вільної України, з-під золотого її проміння від побожного народу українського.