Я ніколи не писав багато про свою сім’ю, оскільки вважаю це справою сугубо приватною і такою, що не варто виставляти на показ. Про те, сьогодні саме час на весь світ признатися у коханні своїй дружині )) Рівно десять років тому ми з коханою дружино Оксаною стали на рушник.
Сабж під катом. Досить непогано.
Гаразд! Після багаточисленних міркувань про те, чи варто постити казявок в блог громада одноголосно вирішила шо треба. Ну, що ж. Хотіли козявок - ось вам тримайте!
Чудом віднайшов древнє інтерв’ю трьохрічної давності одній газеті. Не пам’ятаю чи воно тоді вийшло а друк, але нині цей фрагмент мене розвеселив. Хто не зрозумів - тема замітки про страшну київську спеку 2005 році і труднощі носіння підрясників семінаристо-академістами:
Це, напевне, перший україномовний автономний блог православного священика. В ньому автор систематично знайомить усіх бажаючих зі своїми високопобожними, або ж навпаки - абсолютно пустими думками, які здалися варті для занотовування. В будь-якому випадку, уся інформація поміщена тут у блозі не представляє ніякої цінності.
Проте, ви завжди можете фінансово підтримати наші проекти, використовуючи гаманець Z843892850542 для грошових переказів, чи будь-який інший спосіб підтримки за бажанням. Спаси Христос!
Свіжі коментарі