Просфора 2.1

Я ніколи не писав багато про свою сім’ю, оскільки вважаю це справою сугубо приватною і такою, що не варто виставляти на показ. Про те, сьогодні саме час на весь світ признатися у коханні своїй дружині )) Рівно десять років тому ми з коханою дружино Оксаною стали на рушник.

На жаль, я ніколи не був ні ідельним чоловіком, ні ідеальним священиком, ні християнином. Я слабкий, і мені дуже часто випадає робити те, чого робити не варто. Проте, сьогодні я все це добре розумію і намагаюсь помилок не повторювати хоча б власних. Отож, користуючись нагодою я хочу подякувати рідній матушці за її священно-мучеництво протягом усіх цих років.

Тільки вона одна знає як зі мною складно. І тільки вона одна згодна це терпіти. Я ж взагалі, не народжений до земного життя. Тому, все що я маю тут на землі - заслуга саме Оксани. І якщо ви чули, що дружина тримає три кути хати, то моя - чотири. Я ж взяв на себе подвиг тільки споглядання і осмислення сімейного буття, що погодьтесь, і належить справжньому господарю

Дякую жоно тобі за все. Як кажуть у вас на родінє “ай лав ю” (англ.).

Оксанка, це все для тебе (с) )))

писи. Отож, молода сімя Заплетнюків приймає вітання до 23:50 сього дня )