Доброго усім ранку >..<  Cьогодні я знову буду писати до католиків. Православні можуть спокійно проігнорувати цей пост, оскільки його мета не в тому, щоб збільшувати ненависть між католиками і православними, але тільки виключно в тому, щоб давати можливість католиками думати: в що і як вони вірять.

Так от. Мені попався цікавий документ, котрий я навіть скопіюю собі в блог для наглядності.

З нагоди 2000-ї річниці народження святого апостола Павла Апостольська Пенітенціарія визначила особливі відпусти на ювілейний рік, присвячений Апостолу народів.

Декрет, виданий 10 травня 2008 року, визначає наступні три можливості отримання повного відпусту в ювілейному році апостола Павла:

1. «Для всіх окремих вірних, які з щирим покаянням, належним чином очищені у таїнстві Покаяння, і укріплені Святим Причастям, побожно відвідають у формі паломництва папську базиліку Святого Павла на Віа Остієнзе і помоляться в намірах Святішого Отця». Повний відпуст отримується лише раз на день, виконавши звичайні умови. Його можна отримати або особисто для себе, або за померлих.

У самій базиліці належить помолитися перед вівтарем Пресвятого Таїнства. Окрім цього, біля вівтаря Визнання (конфесіону), над гробом Апостола, слід помолитися молитвами «Отче наш» і «Вірую» і додати заклик на честь Пресвятої Діви Марії, святого Павла і Петра.

2. «Вірні християни різних помісних церков, виконавши звичайні умови (сакраментальна сповідь, євхаристійне Причастя і молитва у намірах Святішого Отця), виключивши усяке прив’язання до гріха, можуть отримати повний відпуст, якщо побожно візьмуть участь у будь-яких спільних відправах на честь Апостола народів: у день урочистого відкриття (28.06.2008 – від ред.) і закриття Павлового Року (29.06.2009 – від ред.) у всіх святих місцях; в інші дні, окреслені місцевим Єпископом, у місцях, присвячених святому Павлу, або, з уваги на користь вірних, також в інших місцях, визначених Ординарієм».

 3. «І врешті вірні, яким стане на перешкоді хвороба, або інша легітимна і поважна причина (для виконання двох попередніх умов – від ред.), так само, маючи не прив’язану душу до будь-якого гріха і прийнявши рішення виконати звичайні умови, як тільки це стане можливим, можуть отримати повний відпуст, якщо духовно поєднаються з якоюсь ювілейною відправою на честь святого Павла, жертвуючи Богові молитви і страждання в намірах єдності християн». [Джерело нашої радості]

Язичництво чистокровне. Я Богу помолюся у Віа Остієнзе, і він мені простить. Помолюся в Теребовлі - не бачити мені відпусту як власних вух. Помолюся Отче наш» і «Вірую» і додам заклик на честь Пресвятої Діви Марії - будуть мені райські чертоги. Помолюся “Помилуй мене, Боже” - і я в прольоті!

Єдине що радує, так це те, що якщо я “побожно візьму участь у будь-яких спільних відправах на честь Апостола народів” то мені тут же автоматично спуститься з небес індульгенція! Я ж обов’язково буду служити на день св. Петра і Павла )

Ви, можливо, скажете мені, що це тільки зовнішні речі, а насправді Апостольська Пенітенціарія мала на увазі ще й внутрішні, чи тільки внутрішні спонуки? Не смішіть мене. Якщо б вона мала на увазі внутрішні - вона б їх і написала. Чорнило у них ще не закінчилось. І пишуть це як вважають за потрібне. Суто в дусі традиції католицької церкви. Отож, - обирати вам. Як і жити вам самим. Тай в мирати кожному з нас персонально. Не женіться за кількістю: хоча католики це нині поки ще “увесь світ”, все ж час подумати чому оцей увесь світ за словами Богослова “у злі лежить”. Значить з нашою “кількістю” шось не те. Чи ви так не вважаєте?

google.com bobrdobr.ru del.icio.us technorati.com linkstore.ru news2.ru rumarkz.ru memori.ru moemesto.ru