Читав новини, і серед інших знайшов таке:
Часть праха создателя упаковки Pringles Фредрика Бора (Fredric J. Baur) была захоронена в изобретенной им банке для чипсов, сообщает агентство AP. Бор попросил об этом своих родственников, так как очень гордился своим изобретением. Он скончался в одной из больниц города Цинциннати в Огайо 4 мая в возрасте 89 лет.
[ Джереlо новини ]
Пригадалось, як показували недавно по тєлєку мужика, ветерана. Розказував він там про те, що його колекціонери просили продати свої медальки а він не продав. В кінці видав фразу: “будуть мене різати і вбивати - все одно не віддам”.
Для “нормального-середнєстатистично-пересічного” жителя це ніби нормально. Для християнина - типово яскраве свідчення гордості, жадності, марнославства в одному флаконі. Не варто міняти життя на медальки. Не варто думати, що живеш заради них. Я чого переконаний, що ми живемо (чи принаймні мали б жити) заради подвигів (хоча б над собою), а не чинимо подвиги заради медальок. Хоча, це вже хто як…
Це, напевне, перший україномовний автономний блог православного священика. В ньому автор систематично знайомить усіх бажаючих зі своїми високопобожними, або ж навпаки - абсолютно пустими думками, які здалися варті для занотовування. В будь-якому випадку, уся інформація поміщена тут у блозі не представляє ніякої цінності.
Проте, ви завжди можете фінансово підтримати наші проекти, використовуючи гаманець Z843892850542 для грошових переказів, чи будь-який інший спосіб підтримки за бажанням. Спаси Христос!
Володимир Wombat
Червень 3rd, 2008 at 3:23 pm
от Ви чіпляка до фраз! ) не треба так сприймати все лінійно!
а з другої сторони зазвичай за медальками криється, те, чого ми не знаємо, і слава Всевишньому не бачили. У ветеранів трохи інші цінності і це не робить його НЕхрестиянином.
Просто мені здається навіть в такому ідеалізованому релігійному погляді - також треба міняти кут призми в залежності від ситуації.
Володимир Wombat
Червень 3rd, 2008 at 3:24 pm
До речі, як Ви відноститесь до того, що вояка в Чечні віддав життя за те, що не зняв нагрудного хрестика ? який “флакон” був там ?
Подолянин
Червень 3rd, 2008 at 5:25 pm
А, це той вояка, що його канонізували? Я теж таке чув. Особисто я можу на це сказати, що честь йому і хвала, але якби були ще достовірні свідки…
admin
Червень 3rd, 2008 at 5:52 pm
“Мученика-воїна Євгенія” до лику святих так і не зачислено “за відстунісю складу християнського мучеництва”.
Володимир Wombat
Червень 3rd, 2008 at 10:02 pm
не важливо, чи це справжня історія, чи він святий чи ні… просто здається чим нетривіальніша історія у людини, тим важче її зрозуміти дивлячись своїми очима і вже ніяк не можна приписувати якісь правила з іншої гілки подій … Тобто, медалька стає таким комплексом почуттів, відчуттів і “флаконів”, що вже людина в корні не може по-іншому - вона інша!!! треба це розуміти, не мож стригти всіх під одну лінійку.
Пётр
Червень 3rd, 2008 at 10:46 pm
Да, неудачное сравнение. Ветеран молодец, показывает, что не всё в этом мире покупается и продаётся. Такой человек Родину не продаст, даже за большие деньги.
admin
Червень 4th, 2008 at 8:13 am
А я все одно не згідний з вами. Ви говорите так, немов медалька це якась святиня. Насправді - святинею для солдата є його пагони, форма, ну прапор. А цяцьки - це цяцьки. Християнство учить, що мало вчинити один подвиг і залишатися все життя героєм. Треба подвиги чинити щодня.
Володимир Wombat
Червень 4th, 2008 at 8:29 am
а ви відки знаєте святиню тієї людини, чи взагалі солдата ?
Я думаю, кожна людина заслуговує виключно персонального відношення, підходу і все що забажаєте, а особливо ті хто пройшов через війну. це зовсім інші люди, вони стали іншими, інші цінності, інше бачення. А Ви хочете натякнути, що це не по істинно-християнські! Ні, для них!!!, для тієї групи це може й по істинно-християнські! Тільки, мені наприклад про те не знати, бо я не бачив і краєм ока і не відчував подібного. Напевно томі і написано в біблії, не судити! Напевно не тому що ми не вище когось, чи нижче, а тому що ми просто не можемо це зробити це фізично. От духовенство, напевно ви якось можете висвітлювати, це ваша іпостась, а якщо б ви пройшли плечом об плечо з ветераном через ті декілька років, то напевно так би не думали, ви б не змогли так подумати.
admin
Червень 4th, 2008 at 8:34 am
Ну, не знаю. Скажімо я на війні, слава Богу, не був, але медаль я маю )) Колись мені Патріарх Філарет дав за “вклад у розвиток духовності”. Так от шо я скажу. Коли для мене не існує більше Патріарха Філарета - то й цінність його відзнаки для мене = 0. І хоча я знаю, що просто так її не давали, а треба було її заслужити - все ж. Нагорода від людей краде нагороду від Бога.