Просфора 2.1

В мене була однокласниця, яку я не бачив багато років. Коли її зустрів знову, вона (як це традиційно для справжніх чоловіків) почала хвалитися своїми здобутками за усі ті роки. З -поміж усього, вона підкреслила, що навчилася навіть (цитую буквально) “входити в інтернет”. Звичайно, сущий факт мене потряс своєю вселенською грандіозністю, і основне, утаємниченою інтимністю того що відбувається коли вона ЦЕ робить )

Так от я не зовсім про це. Точніше, навпаки, - абсолютно не про це. Вчора я накінець здійснив зовсім протилежний акт. У пошуках відповіді новітніх філософів чи є життя в офф-лайні, я вимушено мусів покинути інтернет - ( звичне середовище представників мого підвиду), і накінець вийшов у відкритий оффлайн!

Що можу вам сказати… Був я там не довго. Виключно по потребах: вранці служив службу (оскільки вшановував день Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова, покровителя усіх теологів і богословів), проводив невеличку дефрагментацію знань у своїх студентиків.

Потім  я розбавив своє перебування поза конектом не чим іншим, як інсталяцією в город бараболі, що принесло мені немало виснаження тілесного, але задоволення морального у фіналі таких спортивних перегонів з дощем. Під кінець дня моє тіло було передано без усяких урочистостей скромному ложу, і вранці як спрагнений оживляючої вологи подорожуючий я знову сів за екран свого великого друга )

Не знаю, хто там остаточно на небесах є покровителем інтернету, чи Іоан Богослов, чи Серафим Саровський, чи Ісидор (той шо з католиків), але якщо вони мене зараз читають (а в цьому я ні грама не сумініваюся, це ж їх робота чисто за визначенням) хочу подякувати їм за те, що вони роблять. Прошу їх збільшити нам швидкість, чи якщо це у їх силах - ціну трафік у провайдера “Пульсар”. Ну, і якшо можна то ще покарати власників Рапіди за тих котиків, яких я не можу ніразу розгледіти.

ps. Наскільки я зрозумів, життя в оффлайні існує, але порівняти його можна тільки з дуже якісним діал-апом -)