Просфора 2.1

Планував сьогодні шось написати з класичного lytdybr/а, але не вийшло. Наспіла у тираж чергова порція “Запитань священику”, на котрі я з радістю і відповідаю. До речі, ви не тільки читайте, але й коментуйте все це шо написано, залишайте свої думки з приводу як запитань, так і відповідей. Мені ж цікаво. В день “Просфору” читають майже дві сотні людей, а реакції = 0. Невже це проіскі моїх врагов? ))

Про рай на землі

• У мене є запитання, я не зрозуміла відповіді Євгена Заплетнюка, щодо Віри в Бога і раю. Вибачте, який рай і пекло на землі? Щось я не дуже бачу грішників, яким погано тут на землі. І не завжди християнин перебуває в повному комфорті. Або я чогось не зрозуміла.

Швидше за все, ви християнство помилково плутаєте з гедонізмом. Щастя у християн - це не зовсім те щастя, що для “світу цього”. Комфорт та інші фізичні вигоди це всього лиш блеф і мішура цього світу, які є такими ж брехливими, як і скороминучими. Христос одного разу розповів, кого справді варто звати щасливими. Можливо, ви навіть і читали про цьо розмову. (Матфій 5 : 3-12) Справжнє щастя - це мир у душі, і радість особистого спілкування з Богом. Повірте, немає нічого кращого.

Про штучне запліднення

• Чи дає Господь право на штучне запліднення? (Оксана)

Правда полягає у тому, що Церква на це питання категорично не дає жодної відповіді. З одного боку Вона нас вчить терпеливо і з вірою переносити усі життєві випробовування, вважаючи їх за найбільш сприявливий шлях до власного спасіння. А з другого - закликає нас до віри у мудрість лікарів, котрим звичайно ж хист і вміння дані не без Божого благословення. Нам же, християнам, тільки і залишається приймати рішення, і обирати найбільш близьке нам у кожному конкретному випадку.

Боже Заповіді без Бога

• І як же можна виконувати 10 заповідей і не вірити в Бога, якщо перші дві заповіді говорять: “Я Господь, Бог твой, Который вывел тебя из земли Египетской, из дома рабства; да не будет у тебя других богов пред лицем Моим. Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху, и что на земле внизу, и что в воде ниже земли; не поклоняйся им и не служи им, ибо Я Господь, Бог твой, Бог ревнитель. Вихід 20:2-5.

Тут мова йде про наступне. Потрібно чітко розрізняти духовність і моральність. Духовність - це чинені нами благі справи з думкую про Бога, Його присутність, і наші з Ним взаємовідносини. Моральні справи - це речі, можливо й добрі самі по собі, але зроблені в силу інших, аніж Бог причин. Найчастіше люди чинять саме так: “про людське око”. Щоб нас похвалили, щоб добре про нас думали, щоб добре про нас розказували. Такі люди хоча й мають добру репутацію серед оточуючих, все ж не завжди отримують від Бога схвалення.Отоді й виходить таке асбурдне виконання Заповідей без Бога.

Чим спасається людина

• Наскільки я розумію, ми отримуємо спасіння, і відповідно вічне життя тільки завдяки тому, що віримо в Бога, а не тому, що робимо хороші справи. Тільки хороші справи. Тому-що віра без діл - мертва. Якова 2:26. Відповідно, у мене є запитання, чи правильно я розумію Слово Боже.

Правильно, але не повно. Якщо ставити конкретно питання про людське спасіння, і так же само чітко сформулювати на нього відповідь, то вона буде звучати приблизно отак: Зі сторони Бога, людину Сам Бог спасає абсолютно і без усіляких умов. Вічне життя - це дар. Але з боку самої людини її “потенціал до спасіння” повинен розкритися правою вірою Бога, праведним життям, і звичайно ж, своєю приналежністю до Церкви і Христа. Отже, приведену вами цитату, врешті, як і усі інші цитати Святого Писання, потрібно розглядати виключно у змістовому контексті.

Про недоліки служителів

• І ще запитання, чому в церкві, ніколи не говорять про гріхи, я маю на увазі, п’янство, блуд, ворожба, адже в Галатах, є перелік тих гріхів, і люди, які чинять јх не підуть в Царство Боже? Чому люди які відвідують службу в храмі, коли раптом захворіють вони чи їх діти, йдуть до ворожок і знахарок, чому не наголошують про це в церквах? Чому на похоронах, священники спокійно дивляться на перевертання стільців, і закладання всіляких речей в домовину?

Це типовий приклад “чорного Піару”, котрим часто захоплюються сектанти критикуючи Православну чи Католицьку Церкви. Тут, думаю не варто плутати “церкву” і “Церкву”. Ні конкретний священнослужитель, ні окремо взята община не є критерієм істинності усієї Церкви взагалі. Якщо ви будете відвідувати усі православні богослужіння щодня, з повного добового кола, то за рік при почуєте як читається, а й відповідно і тлумачиться Святе Євангеліє як мінімум двічі. Повірте, ви дізнаєтесь багато нового.

Про пияцтво і перекручення

• І ще, чому спокійно реагують на перекручування Бібліј, і не пояснюють, що мається на увазі, у Посланні Ефесянам в 5 главі: И не упивайтесь вином, от которого бывает распутство; но исполняйтесь Духом. Всі пояснують, що можна пити в міру, і ссилаються на цей вірш. Я не бачу тут обмеження в кількості, я бачу тут заперечення і пораду. Чи не так?

Знову те ж саме =). Спробуйте, все-таки, походити по православних храмах, придивитися, познайомитися зі священиками. Повірте, ви справді відкриєте для себе багато нового. Між ними є багато розумних і грамотних духівників, котрі з легкістю і Божою поміччю зуміють доступно пояснити вам усі ці незрозумілі речі. Я, наприклад, зовсім “не спокійно реагую на перекручення Біблії”. І сподіваюсь, я в цьому питанні зовсім не оригінал.

Про громадянський шлюб і блуд

• Мене цікавить, як церква ставиться до поняття “гражданский брак”, чи це є нормально, чи це є блуд? І чи освячує церква такий шлюб, бо я знаю, коли молода пара захотіла обвінчатисьїм відмовили? Вони перебували у “гражданском” шлюбі.

Сама Церква ставиться нормально до усіх законних речей. Добре коли все чиниться людьми благочестиво і розсудливо. Але ми повинні завжди розрізняти добро від зла, правди від неправди, честі від безчестя. Часто тепер бачимо, що це не усім під силу. Якщо люди люблять один одного, і при цьому у них немає жодних вагомих перешкод, то кращий спосіб для їх міцного і відповідального життя - законний шлюб. А ще краще - Таїнство Шлюбу, котре подається їм у храмі. При цьому вони ще й прикликають невидиму Благодать Святого Духу, котра буде їм допомагати у сімейному шляху. Люди ж, котрі “розписались” у державних органах реєстрації шлюбу - блудниками не є. Вони є законними чоловіком і дружиною, і шлюб у них справжній, громадянський. Його, звичайно, не потрібно плутати з блудом, котрий тепер чогось називають “громадянським шлюбом”. Таке співжиття є гріховним, і очевидно егоїстичним і шкідливим. Якщо ж хтось бажає змінити такий стан - у церкви завжди відкриті для вас двері, і доступне покаяння, і справжнє оцерковлення сім’ї.