Просфора 2.1

Вітаю з початком грудня. Сьогодні вашій увазі чергова підбірка запитань у наші новій, але уже популярній рубриці запитань священику. І хоча я особливо не лізу до людей з повчаннями і закликами типу “хочеш в рай - спросі мєня как”, але коли запитують - я відповідаю. Отже кому цікаво - летс гоу. Кому шо буде неясно, чи просто маєте свої репліки - прошу в коменти. Я їх дуже ціную. До речі, модерацію поки зняв, не знаю чи надовго.

Про духовність і моральність
- Если я не верю в Бога, а следовательно не соблюдаю нужных обрядов (пост, молитва и др.), но при этом стараюсь творить добрые дела и соблюдать 10 заповедей, то с точки зрения религии есть ли у меня шанс попасть в рай? (Євгенія)

Досить часто при спілкуванні з людьми намагаєшся пояснити, що церковне, релігійне життя в такому випадку дуже схоже з звичайним, професійним. Якщо ви ходите на роботу в одну установу, чи буде логічно і правомірно звернутись за отриманням зарплатні в зовсім іншу? Звичайно ж, ні! Подібна справа видається нам і тут. В православній свідомості твердо існує переконання, що людині котра не знала Бога тут, на землі, не варто особливо сподіватися на якесь особливе “місце біля Бога”, оскільки неочищений благодаттю грішних повинен бути в пеклі. І взагалі, рай для християнина не самоціль. Це не стільки місце перебування, як стан душі християнської. Отже, людина котра чинить заповіді і є “другом Божим” вже за життя тут на землі отримує рай, а та яка грішить має пекло вже тут і зараз.

Як порівнівнювати гріхи
- Я чув припущення, що всі гріхи рівні. Наприклад, за крадіжку, вбивство, гнівну або непристойну поведінку чи за куріння цигарок однакова буде кара. Це правда? (Володимир)

Тут ось яка справа. Коли говорять про те, що “усі гріхи рівні”, то мають наувазі не те, що ця рівність дозволяє опустити руки перед черговою спокусою, бо ж і так там на небесах нам гріх зарахується. Все тут зовсім навпаки. Християнське сумління свідчить, що кожен наш гріх це катастрофа, розрив з Богом, Який є Джерелом життя і всякого добра. Отже, Святі Отці завжди повчали і закликали нас до боротьби не тільки з великим, т.зв. “смертними”, але й вважали для нас небезпечними навіть самі думки про гріх. Саме вони є коренем всякого людського падіння. Людина й справді може фізично нікого не убити, але усе життя в подумках проклинати і убивати своїх ближніх.

Шануймо християни день святий
- Яку роботу можна робити в неділю чи інший святковий день? (Антоніна)

Заповідь про шанування недільного дня для нас, християн є дуже важливою, оскільки вона гарномічно поєднується з усім загальним планом Бога щодо людей. Господь Сам безпосередньо навчив нас її для нашої з вами користі. І тут, очевидно, питання стає не в тому дотримуватись її чи ні, але як саме це робити. Я не знаю, що саме вам порадити для заняття в неділю чи свята, оскільки незнайомий з вашим особистим побутом і стилем життя. Якщо загально сказати, то в ці дні повинна бути помножена наша молитва, особливо налаштований духовний настрій. Очевидно, в цей день треба бути присутнім на богослужінні, а при неможливості потрібно самостійно з увагою прочитати молитовне правило. Найбільша помилка людей - це виправдання цією заповіддю своєї ліні. Бог не дав нам заповідь лінитися, але хотів щоб ми в цей день приклали більше своїх душевних і фізичних сил щоб духовно вдосконалюватись. А як це зробити кожному у особистому житті краще порадить ваш духівник, з котрим я рекомендую якомога швидше познайомитись.

Все нам позволено, але не все на користь
- Чи можна ходити на дискотеки, нічні клуби, нічні бари? (Антоніна)

Я не хочу вас обманювати вас, і говорити що вам це дозволено і корисно. За часів своєї молодості я був в таких закладах і маю можливість з власного досвіду сказати, що вони нічого доброго людям не дають. А оскільки я християнин і священик, я не маю права вам дозволяти те, що не корисно. Бажаєте відпочити - сходіть в парк, музей, бібліотеку чи в гості до друзів. Уночі рекомендую вам все-таки спати. Так ви краще відпочинете. :-р