18Лип2007
Filed under: Слово Боже, диявол, священство, суєвір\'я, церква
Author: admin

Половину людей які читають цей блог - люди неправославні. Вони заходять сюди постійно, хоча знають моє категоричне ставлення до сект і сектантів. Отож, сьогодні я б хотів забрати пару хвилин вашого часу, порозважаючи разом з вами над питаннями позацерковного існування людини. Це будуть як і завжди всього лиш думки в голос. Ніякого догматичного тягару, котрий є неудобоносимий як для вас, так і звісно, для мене самого (принаймні тут, в свій позаробочий час ))
Взагалі, я дуже прихильно сталюся до неправославних. І от я не маю нічого проти самих людей, але коли з їх уст постійно лунають звинувачення, що, мовляв, ми не християни, і далеко відійшли від Біблії, то я тут часто прошу зупинитись і з цього моменту почати пояснювати більш детальніше. Мені дуже часто і дійсно не зрозуміла їх позиція. Живучи “тільки по Біблії” кадило і ладан вони відкинули, але залишили десятину. Погодьтесь, це дуже дотепно. А головне - зручно в маніпуляції людьми.
- Всі сектанти повинні знати, що покинувши Церкву вони потрапили всього лиш в світську організацію зі своїми власними законами і правилами, стилем поведінки, а в тоталітарних сектах і насильницькими методами контролю над свідомістю.До Церкви в “біблійному” значенні слова вони не мають жодного відношення.
- Православна Церква котра існує вже більше двох тисяч літ, знає про усі закиди до неї людей, котрі учора вперше відкрили Біблію і не змогли знайти у ній зрозумілих для них відповідей.Тому, ми звертаємо особливу увагу на те, що бачити Істину в Святому Писанні можуть тільки люди з чистим серцем. Якщо людина не може адекватно оцінити ситуацію у котру вона потрапила, її звуть людиною з психічним розладами. Це саме я маю на увазі, коли кажу, що люди з сектанти - психічно хворі. Більше того. Враховуючи негативний релігійний досвід життя в сектах вони стають хворими і духовно.
- Основне в життя християн не Біблія, але духовне життя по ній. Церква давала спасіння людям і тоді, коли Біблія ще не була укладена священнописьменниками і украдена сектантами.
- Правильно тлумачитись будь-яка річ може тільки її автором. Церква - з Божого натхнення є видимим автором Біблії.Отже, усі намагання людей поза церковною огорожею (тобто не православних і не католиків ) читати, розуміти і намагатися тлумачити Святе Писання, є по менші мірі дивними і незрозумілими. Наприклад, типовий сектанський абсурд - сектанти відкидають почитання Святих Отців, але визнають укладений ними ж канон Святого Писання. Особисто мені нагадує змію, котра жере свій хвіст.
- Використання Святого Писання поза рамками Церкви не лише порушує заповідь проти крадіжок, але й неминуче приводить до спотвореного розуміння його змісту. Звідси, наприклад, - заперечення ікон (бо це для сектанів ідоли), але введення “християнського” року як елементу богослужінь, узаконеного жіночого священства, потурання статевим збоченням і “благословенням” на шлюби содомітів, підміна авторитету Церкви Христивої на авторитет лідера общини.
- Вважаю верхом цинізму хоча б натяк сектантів на те, що у них “sola scriptura”, і діє беззаперечний авторитет виключно Біблії без “людських домішок”. Таке взагалі є категорично нереальним, оскільки кожна річ, а тим більше така фундаментальна як Святе Писання, вимагає певного характеру тлумачень. Просто в них тлумачення датуються максимум 18-19 століттям, а у православних - діє живе передання з перших віків.
- Віра без діл мертва. Ці слова апостола Якова Лютер не міг пояснити, і на перших порах вимагав їх скреслювати зі старих видань Біблії. Проблема ж була не так в первоверховному апостолу Якову, як в Лютеру. І це також досить очевидно. Людина котра обіцявши Богу свою цноту забула про неї - не може бути духовним лідером. Він відмовився від чернецтва (обіцянки Богу досмертної чистоти), і взявши собі за дружину таку ж черницю гідно продовжили свій лютеранський рід.
- Людина двадцять першого віку котра не приступає до Покаяння і до св. Євхаристії упродовж хоча б пів року - мертва сама у собі. Нині немає ніяких перекод до цього окрім диявола. Отже - робіть висновки, любі друзі.
- Невже хтось зі здорових людей дійсно вважає, що “Групы прославления” и пісні з пісенника “Співайте Єгові хвалу” можуть людині замінити “Господи помилуй” і земні поклони? ))
- А взагалі, я дуже щасливий з того, що Бог покликав мене до священичого служіння. З мого боку, звичайно, вибір мій був свідомий і я реально переконаний, що це не я вибрав Бога, а Він мене собі вибрав. Я не вважаю себе достойним називати “святим отцем”, і не маю граму сумління в тому, що мене оточують багато чудових людей які б також “справилися” з цією роботою. Просто я підійшов Богу через ті свої риси, котрі я можу використати на благо Церкви. Я не скажу, що мені дуже просто, і я щодна переживаю “феєрверки”. Також я не буду як сектант говорити, що мені все в Церкві подобається, і нічого змінювати не потрібно.Але, якщо ставити питання руба, то перше щоб я хотів змінити в Церкві на її благо - це тільки себе. Інші нехай відповідають за себе, і нехай роль Судді - залишиться тільки у Того, кому вона належить по праву. Дякую за увагу. Приємно бачити вас тут, а не на пляжі. =)
Nati
Липень 18th, 2007 at 11:27 am
І з спостережень:кожен хто нарікає на церку чи християн,сам на себе то і не дивиться,яку із себе представляє “святу”, досконалу обособу.
admin
Липень 18th, 2007 at 11:38 am
Згоден. Я от,навіть, не помітив ваших помилок, а свої бачу чітко
Rio
Липень 18th, 2007 at 12:16 pm
Дивне поняття якесь- “церковна огорожа”, реально..
З Писання чув про Голос- щоб чули; стадо, й Пастиря.
Чи тепер в “огорожі” тій Церква, в який ви розпочинали шлях священика?
Бо знаю, шо є любителі з насолодою нарікати її “сєктою”. :-/
Шось змінилося?
admin
Липень 18th, 2007 at 12:25 pm
Я маю на увазі Православну Церкву взагалі, а не її юрисдикції. А щодо того, де “я починав”, краще запитати її ієрархів = хто там і де починав ))
Олександр
Липень 18th, 2007 at 1:10 pm
Дуже цікаві Ваші думки. Так і пригадується Шевченкове із “Кавказу”:
“Ми християне; храми, школи,
Усе добро, сам Бог у нас!”
Абсолютна монополія на правдиву віру. Тільки у нас свята правда. Що цікаво, так само мислить і католицький ксьонз, і протестанський пастор, і пастор неопротестантів. Варто задуматися.
Щодо “… людей поза церковною огорожею (тобто не православних і не католиків )”. А що? Католики вже стали братами по вірі? А як на мене, то вони за остання 400 років нагромадили “новацій” ще більше, ніж протестанти.
Ця полеміка у стилі Петра Скарги контрпродуктивна. Минулося. Ви нікого ні в чому не переконаєте. У кожного своє, неповторне спілкування з Богом.
Олександр, православний (LG ID olz)
admin
Липень 18th, 2007 at 1:20 pm
Що стосується і католицизму,і протестантів, і сектантів, то тут варто пам’ятати: вони є християнами рівно настільки, наскільки їх вчення відійшло далеко від вчення Христового. Є християни між католиками, і навіть протестантами. Але є й випадки, коли християнами не є самі православні. Все залежить не від “церкви” котру відвідуєш, а життя котрим живеш. Автоматично християнином не стає ніхто і ніколи. Просто Православ’я - це найпростіший шлях до Бога.
Rio
Липень 18th, 2007 at 1:55 pm
Як на мене,-здається саме за це й йдеться в перших главах “ОДКРОВЕННЯ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА” (яке як читати- то від початку й до кінця)
«Направо пойдёшь – коня потеряешь, себя спасёшь; налево пойдёшь – себя потеряешь, коня спасёшь; прямо пойдёшь – и себя и коня потеряешь».
Вражаюче!
За життя, то да- “житіє моє..”
Коли пани деруться, в хлопів чуби тріщать-
дістало бігати проміж крапельок, як навчав вєлікий.. зьома.
Бо “кожний дубок хвалить свій чубок”, й при тому “поливає” на сусідній.
Це заважає, але все ж “нє помєха” бути в Бога за пазухою.
Шо маємо, то маємо.
Хай щастить! ~:}
olz
Липень 18th, 2007 at 1:55 pm
Погоджуюся. А щодо Вашого останнього речення - так і хочеться перечитати “Кавказ”. І Вас закликати до цього
svetische@livejournal
Липень 19th, 2007 at 9:50 am
не,
мне одназначно нравятся наши люди, которые в последнее время начали понимать, что правда не с кем-то и где-то, а в них самих:)
Ribel
Липень 24th, 2007 at 12:32 pm
Мені все одно до якої релігії чи секти належить людина. Я можу спокійно з нею спілкуватись на різні теми, поки вона не починає фанатично переконувати мене що її релігія є єдиновірною. Тоді це викликає в мене антипатію до співрозмовника і до його слів. “У кожного своя правда, і нікому її не потрібно розказувати”
admin
Липень 25th, 2007 at 7:10 pm
for Ribel: Думаю, поки люди не навчаться розрізняти між “правдами” де і яка, то хтось буде це вигідно для себе використовувати. А ще мені більше неприємні байдужі люди, а не фанатики. Треба від них утікати

Сергій
Серпень 15th, 2007 at 2:03 pm
Хочу дуже Вам подякувати за те, що Ви ведете цей блог. Чесно кажучи, за роботою зовсім забуваєш про те, навіщо нас Бог створив на цій Землі.
fryevhen
Серпень 15th, 2007 at 6:32 pm
Сергіюдякую за добре слово. ласкаво прошую частіше заходити у гості!
Sheriff
Жовтень 20th, 2007 at 10:56 pm
Стаття досить цікава, але є одне питання стосовно слідуючого речення: Церква давала спасіння людям і тоді, коли Біблія ще не була укладена священнописьменниками і украдена сектантами. А ось і питання: Хто ж дає спасіння? Церква чи Ісус?
admin
Жовтень 20th, 2007 at 11:08 pm
Для православних християн ці речі з певного часу є взамодоповнюючими - там де є Христос, діє і Церква, і тільки в Єдиній Правдивій Церкві Христовій Бог обявляється людям у всій спасительній повноті. Це в сектантів може бути “церква” без Христа.
pioneer
Жовтень 20th, 2007 at 11:31 pm
Перепрошую, але розтовкмачте, будь-ласка, що таке Єдина Правдива Церква Христова?
admin
Жовтень 21st, 2007 at 11:17 am
Церква з якогось моменту історії очевидно несе своє відкрите служіння по всьому світі. Вона - Єдина, Свята, Соборна, і Апостольська. Отже, всі хто відпав від Неї впродовж історії не мають ніякого права називати свої обєднання “церквами”. А Єдина правдива Церква Христова - Церква Православна, про що ясно свідчать святі отці і Писання.
pioneer
Жовтень 21st, 2007 at 11:31 am
А як бути, наприклад, з Вірменською церквою? Вона є неблагодатною? Я, щоправда, аж ніяк не можу себе назвати знавцем історії релігій, тому повірю Вам на слово.
До того ж, у нас в країні аж три православні церкви, і кожна з них має свою думку щодо того, хто є благодатним, а хто ні. Як це пов’язати із здоровим глуздом?
olz
Жовтень 21st, 2007 at 11:56 am
to pioneer. Я колись задавав схоже запитання одному поважному св”ященику РПЦ з Литви. На що він відповів, що і католицька, і протестанські церкви, і навіть греко-католицька українська церква є благодатними. Тоді я запитав щодо Вірменської церкви… Мене дуже цікавила його думка, все ж таки вірмени, які належать до цієї церкви, є монофізитами і взагалі не визнають Трійцю. Батюшка відповів: “Знаете, это так давно было…”
pioneer
Жовтень 21st, 2007 at 12:04 pm
Я перепрошую, чи я правильно зрозумів, що і Вірменська церква теж є благодатною?
olz
Жовтень 21st, 2007 at 12:20 pm
Схоже що старі христологічні суперечки 4-го століття відходять на задній план. Хоча… Як може вважатися благодатною церква, яка не визнає Трійці. І яка продовжує практикувати криваві жертви тварин.
pioneer
Жовтень 21st, 2007 at 2:07 pm
2olz: це яка церква практикує жертвоприношення тварин?
olz
Жовтень 21st, 2007 at 7:16 pm
Вірменська Апостольська церква. Глава церкви - католікос. Центр - Ечміадзін. Біля кожного храму на подвір”ї жертовник, куди тягнуть півнів, а хто багатший - баранів.