Просфора 2.1

Все ближче і ближче до нас Голгофа. В Православній Церкві цей день присвячено спогадам про ті страшні події: ще напередодні, в четвер увечері, на богослужінні читаються 12 Євангельських уривків, котрі розповідають про зраду Юди, суд над Христом і врешті - Розп’яття Спасителя. Вранці, у Велику п’ятницю відправляється особливе богослужіння - Царські часи. Самої Літургії в цей день не буває, з уваги і благоговіння до Голгофської жертви, принесеної також у день Великої п’ятниці. Цей день - день великої скорботи і смутку, а також посиленого посту. За благочестивою традицією віруючі не вживають їжі аж до часу виносу плащаниці, а ченці – увесь день. В кінці вечірнього богослужіння здійснюється обряд виносу Плащаниці, і кожен християнин який вважає себе причетним до усього, що сьогодні сталося, має своїм обов’язком приступити і поклонитися святині.

Взагалі, Церква - це місце наповнене символізмом. Віруючі через свої зовнішні вияви богошанування виявляють назовні свої внутрішні почуття, думки та переживання. Але з уваги на наступне: без внутрішнього настрою будь-які наші зовнішні прояви не мають зовсім ніякого значення. Ми не тільки не виявляємо свої поваги до святині, але й навпаки - оскверняємо її, немов “граючись” нею. В ці два-три дні більшість Православних храмів будуть відчиненими майже цілодобово. Кожен з здорових і мислячих істот має можливість відвідати їх, та поклонитись Плащаниці. Але ніхто, абсолютно ніхто у цьому світі не зможе змусити нас щиро і від душі поклонитися Гробу Господньому, якщо тільки ми самі цього не будемо прагнути.

Пригадую, минулого року у нашому храмі ми виставили на Плащаницю св. Євангелію, щоб усі віруючі могли з благоговінням приложитися також і до неї. Але уявіть моє здивування, коли вранці я прийшовши у храм не знайшов її на місці! Якесь чадо ще рано-вранці прийшло до храму тільки для того, щоб щось звідти украсти! Пригадую, що тоді ніхто не обурився, ніхто не панікував. З ласки Божої Євангеліє було замінене на інше. Всі тільки щиро сумували за те, що той чоловік не зрозумів одного, самого головного - коли ти грішиш - ти збираєш гарячі вуглинки не комусь, але тільки собі. Бог і йому дав шанс дожити до Пасхальних днів. Він і йому дав шанс стати особисто причетним до усіх біблійних подій навіть і через сотні років з того часу. Але бідний і справді нещасний чоловік використав їх не на користь, а на вірну погибель душі. Він змарнував подарований Богом час.

Давайте ж і ми з вами стоячи перед Хрестом Христовим, усією громадою чесно спробуємо проаналізувати кожен і своє власне життя. Чи не марнуємо ми Господом подарований час на пусті і шкідливі речі? Чи не зневажаємо ми цим Господа, коли не Його святу Волю обираємо, але проклятий егоїзм та самолюбство? Звичайно, що зневажаємо! Але зауважмо: Христос і в цьому випадку не перестає так сильно любити нас, що ніхто ніколи нас не любив, не любить і не буде любити. Він однаково любить і канонізованого церквою святого, і усіма забутого бомжа-алкоголіка. І це не абсурд, але реальність Божої любові.

Сьогодні наші гріхи привели Спасителя до Голгофи. Перед цим його страшно мучили, принижували, били та знущалися. Але Він терпів, оскільки знав, що пройде час і у цей світ прийдеш ти. Він знав, що ти будеш слабкою чи слабким, і самостійно вибратися зі світу гріха буде не можливо. Він захотів стати повноправним партнером, співпрацівником у справі твого особистого спасіння, буквально взявши на себе частину твого подвигу. Інша ж частина залежить тільки від тебе. Пам’ятай про це, і нехай твої вчинки, думки та мрії ніколи не будуть покидати пам’ять про Голгофу. Бо це очевидно: як тільки ми забудемо про спасительну Голгофу Христову, ми знайдемо свою, повну страждань, розчарувань, болю та гріха.

Продивись на цей Хрест. Він заради тебе! На іконах розп’яття майже ніколи немає натовпу: Христос, Пресвята Богородиця, Іоан Богослов. А де ж ті всі, кому він зробив так багато добра? Чому їх немає? Чому там немає тебе?…

• Повністю ікону, фрагмент з якої приведено в заголовку, можна подивитися за цим посиланням
• Також я захочую вас прослухати або завантажити собі на комп’ютер читання з біблійної історії у форматі MP3:
• Предательство Иуды (700)
• Тайная вечеря (4,3)
• Моление Иисуса Христа в саду Гефсиманском и взятие Его под стражу (2,5)
• Суд над Иисусом Христом у первосвященников (2)
• Отречение апостола Петра (1,3)
• Погибель Иуды (1.1)
• Иисус Христос на суде у Пилата (2.1)
• Иисус Христос на суде у царя Ирода (500)
• Последний суд над Иисусом Христом у Пилата (1.6)
• Крестный путь Иисуса на Голгофу 1.3
• Распятие и смерть Иисуса Христа 5.7
• Снятие со креста и погребение Спасителя 2

Все ближче і ближче до нас Голгофа. В Православній Церкві цей день присвячено спогадам про ті страшні події: ще напередодні, в четвер увечері, на богослужінні читаються 12 Євангельських уривків, котрі розповідають про зраду Юди, суд над Христом і врешті - Розп’яття Спасителя. Вранці, у Велику п’ятницю відправляється особливе богослужіння - Царські часи. Самої Літургії в цей день не буває, з уваги і благоговіння до Голгофської жертви, принесеної також у день Великої п’ятниці. Цей день - день великої скорботи і смутку, а також посиленого посту. За благочестивою традицією віруючі не вживають їжі аж до часу виносу плащаниці, а ченці – увесь день. В кінці вечірнього богослужіння здійснюється обряд виносу Плащаниці, і кожен християнин який вважає себе причетним до усього, що сьогодні сталося, має своїм обов’язком приступити і поклонитися святині.

Взагалі, Церква - це місце наповнене символізмом. Віруючі через свої зовнішні вияви богошанування виявляють назовні свої внутрішні почуття, думки та переживання. Але з уваги на наступне: без внутрішнього настрою будь-які наші зовнішні прояви не мають зовсім ніякого значення. Ми не тільки не виявляємо свої поваги до святині, але й навпаки - оскверняємо її, немов “граючись” нею. В ці два-три дні більшість Православних храмів будуть відчиненими майже цілодобово. Кожен з здорових і мислячих істот має можливість відвідати їх, та поклонитись Плащаниці. Але ніхто, абсолютно ніхто у цьому світі не зможе змусити нас щиро і від душі поклонитися Гробу Господньому, якщо тільки ми самі цього не будемо прагнути.

Пригадую, минулого року у нашому храмі ми виставили на Плащаницю св. Євангелію, щоб усі віруючі могли з благоговінням приложитися також і до неї. Але уявіть моє здивування, коли вранці я прийшовши у храм не знайшов її на місці! Якесь чадо ще рано-вранці прийшло до храму тільки для того, щоб щось звідти украсти! Пригадую, що тоді ніхто не обурився, ніхто не панікував. З ласки Божої Євангеліє було замінене на інше. Всі тільки щиро сумували за те, що той чоловік не зрозумів одного, самого головного - коли ти грішиш - ти збираєш гарячі вуглинки не комусь, але тільки собі. Бог і йому дав шанс дожити до Пасхальних днів. Він і йому дав шанс стати особисто причетним до усіх біблійних подій навіть і через сотні років з того часу. Але бідний і справді нещасний чоловік використав їх не на користь, а на вірну погибель душі. Він змарнував подарований Богом час.

Давайте ж і ми з вами стоячи перед Хрестом Христовим, усією громадою чесно спробуємо проаналізувати кожен і своє власне життя. Чи не марнуємо ми Господом подарований час на пусті і шкідливі речі? Чи не зневажаємо ми цим Господа, коли не Його святу Волю обираємо, але проклятий егоїзм та самолюбство? Звичайно, що зневажаємо! Але зауважмо: Христос і в цьому випадку не перестає так сильно любити нас, що ніхто ніколи нас не любив, не любить і не буде любити. Він однаково любить і канонізованого церквою святого, і усіма забутого бомжа-алкоголіка. І це не абсурд, але реальність Божої любові.

Сьогодні наші гріхи привели Спасителя до Голгофи. Перед цим його страшно мучили, принижували, били та знущалися. Але Він терпів, оскільки знав, що пройде час і у цей світ прийдеш ти. Він знав, що ти будеш слабкою чи слабким, і самостійно вибратися зі світу гріха буде не можливо. Він захотів стати повноправним партнером, співпрацівником у справі твого особистого спасіння, буквально взявши на себе частину твого подвигу. Інша ж частина залежить тільки від тебе. Пам’ятай про це, і нехай твої вчинки, думки та мрії ніколи не будуть покидати пам’ять про Голгофу. Бо це очевидно: як тільки ми забудемо про спасительну Голгофу Христову, ми знайдемо свою, повну страждань, розчарувань, болю та гріха.

Продивись на цей Хрест. Він заради тебе! На іконах розп’яття майже ніколи немає натовпу: Христос, Пресвята Богородиця, Іоан Богослов. А де ж ті всі, кому він зробив так багато добра? Чому їх немає? Чому там немає тебе?…

• Повністю ікону, фрагмент з якої приведено в заголовку, можна подивитися за цим посиланням
• Також я захочую вас прослухати або завантажити собі на комп’ютер читання з біблійної історії у форматі MP3:
• Предательство Иуды (700)
• Тайная вечеря (4,3)
• Моление Иисуса Христа в саду Гефсиманском и взятие Его под стражу (2,5)
• Суд над Иисусом Христом у первосвященников (2)
• Отречение апостола Петра (1,3)
• Погибель Иуды (1.1)
• Иисус Христос на суде у Пилата (2.1)
• Иисус Христос на суде у царя Ирода (500)
• Последний суд над Иисусом Христом у Пилата (1.6)
• Крестный путь Иисуса на Голгофу 1.3
• Распятие и смерть Иисуса Христа 5.7
• Снятие со креста и погребение Спасителя 2