Просфора 2.1

Одного разу я був свідком того, як одна людина заповнювала клітинки кросворду. У намаганні заповнити їх якнайбільше, вона вписувала навіть такі слова, котрі не мали ніякого відношення до запитань, а просто “підходили” у кожному конкретному випадку. Отож згодом зовні здалеку такий кросворд свідчив про те, що та людина яка його розгадувала була досить-таки розумна. Про те, при більш детальному розгляді досить просто могло виявитись щось зовсім протилежне.

Все це досить близько нагадує мені і існуючі в суспільстві шаблони і штампи, котрі сидять, роздуваються у людських головах. Люди безбожного покоління придумали безліч шаблонів, котрі чудово вибудовуються у досить-таки логічну на перший погляд систему цінностей. Вона зручна, не вимагає заглиблень у себе, і більше того - вона дає будь-кому можливість як не думати, так і звісно, мати виправдання на порочні вчинки. Величезна популярність таких “установок” привела до того, що молоді люди вже навіть мого покоління не потребують їх розвитку - просто використовують те, що запропонував для них диявол раніше ще і їх батькам. Взагалі, я не дуже комфортно відчуваю себе коли про це пишу і говорю. І не тільки через те, що вимушений обставинами торкатись “пікантної” теми тим більше у час Великого посту. Просто те, що я бачу щодня у самих різних блогах і щоденниках свідчить наскільки бідною є у нас мораль і мертвою духовність. Мовчати про це - потакати гріху. А цього собі не може дозволити не лише священик, але й усякий без винятку ревний християнин.

Можливо я помиляюся у тому, але скажу на власний ризик, що ті “шаблони” та “установки” котрими живе сьогодні молодь це навіть і не стереотипи. Стереотипи наскільки я розумію, це речі котрі хоч раз спрацювали, і їх можна використовувати при певній обережності і в окремих подібних випадках. Тут же справа йде про ілюзії та міфи, зовсім далекі від реальності та істини. А люди котрі ними живуть, реально живуть у самообмані. Погодьтесь, немає нічого гіршого коли жити т а к. Жити, і обманювати саму чи самого себе, переконуючи знову ж таки тільки себе у тому, що моє життя цілком нормальне та “не гірше” ніж у інших.

Я цілком свідомий того, що оця зараза стереотипів настільки з’єдналась з гріховними звичками людей, що поламати їх за один раз буде цілком нереально. Проте як християнин я вірю, що всяка без винятку людина яка хоче спасти свою безцінну душу має усі шанси досягнути цього при відповідній мотивації своїх вчинків, ревності по Бозі та дієвих кроках у вдосконаленні. При Божій допомозі немає нічого неможливого. Сьогодні ж разом з вами я б хотів розглянути хоча б декілька найпоширеніших стереотипів, котрі живучи та розвиваючись у єстві спотворюють людську природу, і з богоподібної являють людину нічим не кращою від безсловесних тварин.

1) Міф перший: “Усі так живуть”

Звичайно, весь світ лежить у злі, і гріх володіє кожним хто цього лише забажає. Навіть більше цього: гріх буде володіти над людиною доти, поки вона сама не буде прикладати зусиль зі свого боку, щоб побороти його. “Царство Боже силою береться” - навчає Євангеліє. Тому, виправдання людини, що не я один такий звичайно, є безпідставним і навіть смішним. Бог створив тебе унікальним і особливим, і ще й дав можливості до дальшого вдосконалення у добрі. І лише від тебе особисто залежить чи зможеш ти використати на добро цей потенціал свого здоров’я, сили, почуттів та схильностей. Якби Ной був такий як усі, то він би загинув разом з усіма.

Кожній без винятку людині важко протистояти світським звичаям, але у всі часи і у всіх народах Бог проявляв свою силу допомагаючи віруючим зустріти можливі спокуси, та дати їм рішучу відсіч. Тож і сьогодні Бог звертається до кожного серця, і до твого серця також! Бути як всі не лише “не модно”, але й небезпечно. Пам’ятай, сестро, що ти і Бог - це вже більшість! Ніхто не зможе насильно змусити тебе полюбити гріх.

Ми вже не раз говорили про те, що гріх це та річ, котра приносить нам шкоду. Лукавство цього світу ніколи не може бути вище Божої любові. Отож світ, як диявольський помічник, пропагуючи “вільне кохання” чи тотальну моду на раннє статеве життя, ніколи не попереджує про можливі наслідки всього цього. Він як наркотик пропонує зло під маскою добра. Ну чого ж може бути поганого у тому, що я так люблю його а він мене? Чому разом ми не можемо розкритись один перед одним, віддаючи самих себе?

В любові, звичайно, гріха немає. Біда лиш у тому, oщо річ, про котру ми ведемо мову це не любов, а пристрасть, котра найчастіше - як і усякий крайній прояв егоїзму має свій “термін дії”. Так, що “любов” проходить у кращому разі за кілька місяців, ну а тепер і дівчина і хлопець мусять “розкриватися” перед черговими партнерами. Добре, що вони тепер вже знають як це робити, бо вже і досвід є. Я тут знову ж таки підкреслю те, про що я говорив учора: дівчина котра забагато “розкривалась” не може зацікавити ні одного розумного хлопця надовго і по-справжньому.

Правда, багато хто з того часу буде трохи довше аніж це дозволяє виховання зупиняти свій погляд та такій “дівчині-жіночці”, але вже дивитись на неї буде виключно як на ймовірного сексуально партнера з можливістю зробити свою справу без особливих старань, і відповідальності. Він вже ж бачив приклад як все пройшло “гладенько” у попереднього коханця. Дівчині ж у свою чергу приємна будь-яка увага. Правда, пригадаю, що в такому випадку її цінують не як особистість, а як один з найпростіших способів задовольнити свою хіть. Як кажуть у таких випадках: дешево і сердито.

Ми дійсно живемо у світі, де про норми забули. Ми дійсно не можемо похвалитись, що маємо перед собою ідеал, з котрого можна навчатись цнотливості і сімейному щастю. Але це зовсім не говорить, що такого ідеалу не існує взагалі. Повірте, він є. І я особисто зустрічав таких дівчат, котрих хлопці не наважувалися навіть поцілувати. І знаю, що при певних стараннях саме ви можете ним стати таким ідеалом для інших. На превеликий жаль я знав і матерів, котрі блудили майже з дитинства, а в 18 вже мали дітей невідомо від кого. Коли я запитав таку “дівчину” навіщо їй все це, вона відповіла, що “світ такий”.

Так от я можу з відвертістю сказати, що “світ” не має сили залізти вам у труси, і змусити вас розставляти перед собою ноги. Все, що ви обираєте для себе - то і будете мати. Тільки пам’ятайте: Бог вважає блуд - блудом, а перелюб - перелюбом. Я припускаю, що ця жінка може читати ці рядки. І я не буду просити вибачення, що згадав про неї у такому контексті. Я хочу попросити у неї вибачення за те, що свого часу ні Церква, ні сім’я, ні вже хворе суспільство не змогло пояснити їй те, що блуд це погано. І не лише погано, але й гріх, котрий веде до смерті. Смерті особистості. Ну, а так як вона вже має відповідальність перед дитинкою, самий час задуматись над своїм і її майбутнім

(Далі буде :-))

Ілюстрація: Ієронім Босх

Одного разу я був свідком того, як одна людина заповнювала клітинки кросворду. У намаганні заповнити їх якнайбільше, вона вписувала навіть такі слова, котрі не мали ніякого відношення до запитань, а просто “підходили” у кожному конкретному випадку. Отож згодом зовні здалеку такий кросворд свідчив про те, що та людина яка його розгадувала була досить-таки розумна. Про те, при більш детальному розгляді досить просто могло виявитись щось зовсім протилежне.

Все це досить близько нагадує мені і існуючі в суспільстві шаблони і штампи, котрі сидять, роздуваються у людських головах. Люди безбожного покоління придумали безліч шаблонів, котрі чудово вибудовуються у досить-таки логічну на перший погляд систему цінностей. Вона зручна, не вимагає заглиблень у себе, і більше того - вона дає будь-кому можливість як не думати, так і звісно, мати виправдання на порочні вчинки. Величезна популярність таких “установок” привела до того, що молоді люди вже навіть мого покоління не потребують їх розвитку - просто використовують те, що запропонував для них диявол раніше ще і їх батькам. Взагалі, я не дуже комфортно відчуваю себе коли про це пишу і говорю. І не тільки через те, що вимушений обставинами торкатись “пікантної” теми тим більше у час Великого посту. Просто те, що я бачу щодня у самих різних блогах і щоденниках свідчить наскільки бідною є у нас мораль і мертвою духовність. Мовчати про це - потакати гріху. А цього собі не може дозволити не лише священик, але й усякий без винятку ревний християнин.

Можливо я помиляюся у тому, але скажу на власний ризик, що ті “шаблони” та “установки” котрими живе сьогодні молодь це навіть і не стереотипи. Стереотипи наскільки я розумію, це речі котрі хоч раз спрацювали, і їх можна використовувати при певній обережності і в окремих подібних випадках. Тут же справа йде про ілюзії та міфи, зовсім далекі від реальності та істини. А люди котрі ними живуть, реально живуть у самообмані. Погодьтесь, немає нічого гіршого коли жити т а к. Жити, і обманювати саму чи самого себе, переконуючи знову ж таки тільки себе у тому, що моє життя цілком нормальне та “не гірше” ніж у інших.

Я цілком свідомий того, що оця зараза стереотипів настільки з’єдналась з гріховними звичками людей, що поламати їх за один раз буде цілком нереально. Проте як християнин я вірю, що всяка без винятку людина яка хоче спасти свою безцінну душу має усі шанси досягнути цього при відповідній мотивації своїх вчинків, ревності по Бозі та дієвих кроках у вдосконаленні. При Божій допомозі немає нічого неможливого. Сьогодні ж разом з вами я б хотів розглянути хоча б декілька найпоширеніших стереотипів, котрі живучи та розвиваючись у єстві спотворюють людську природу, і з богоподібної являють людину нічим не кращою від безсловесних тварин.

1) Міф перший: “Усі так живуть”

Звичайно, весь світ лежить у злі, і гріх володіє кожним хто цього лише забажає. Навіть більше цього: гріх буде володіти над людиною доти, поки вона сама не буде прикладати зусиль зі свого боку, щоб побороти його. “Царство Боже силою береться” - навчає Євангеліє. Тому, виправдання людини, що не я один такий звичайно, є безпідставним і навіть смішним. Бог створив тебе унікальним і особливим, і ще й дав можливості до дальшого вдосконалення у добрі. І лише від тебе особисто залежить чи зможеш ти використати на добро цей потенціал свого здоров’я, сили, почуттів та схильностей. Якби Ной був такий як усі, то він би загинув разом з усіма.

Кожній без винятку людині важко протистояти світським звичаям, але у всі часи і у всіх народах Бог проявляв свою силу допомагаючи віруючим зустріти можливі спокуси, та дати їм рішучу відсіч. Тож і сьогодні Бог звертається до кожного серця, і до твого серця також! Бути як всі не лише “не модно”, але й небезпечно. Пам’ятай, сестро, що ти і Бог - це вже більшість! Ніхто не зможе насильно змусити тебе полюбити гріх.

Ми вже не раз говорили про те, що гріх це та річ, котра приносить нам шкоду. Лукавство цього світу ніколи не може бути вище Божої любові. Отож світ, як диявольський помічник, пропагуючи “вільне кохання” чи тотальну моду на раннє статеве життя, ніколи не попереджує про можливі наслідки всього цього. Він як наркотик пропонує зло під маскою добра. Ну чого ж може бути поганого у тому, що я так люблю його а він мене? Чому разом ми не можемо розкритись один перед одним, віддаючи самих себе?

В любові, звичайно, гріха немає. Біда лиш у тому, oщо річ, про котру ми ведемо мову це не любов, а пристрасть, котра найчастіше - як і усякий крайній прояв егоїзму має свій “термін дії”. Так, що “любов” проходить у кращому разі за кілька місяців, ну а тепер і дівчина і хлопець мусять “розкриватися” перед черговими партнерами. Добре, що вони тепер вже знають як це робити, бо вже і досвід є. Я тут знову ж таки підкреслю те, про що я говорив учора: дівчина котра забагато “розкривалась” не може зацікавити ні одного розумного хлопця надовго і по-справжньому.

Правда, багато хто з того часу буде трохи довше аніж це дозволяє виховання зупиняти свій погляд та такій “дівчині-жіночці”, але вже дивитись на неї буде виключно як на ймовірного сексуально партнера з можливістю зробити свою справу без особливих старань, і відповідальності. Він вже ж бачив приклад як все пройшло “гладенько” у попереднього коханця. Дівчині ж у свою чергу приємна будь-яка увага. Правда, пригадаю, що в такому випадку її цінують не як особистість, а як один з найпростіших способів задовольнити свою хіть. Як кажуть у таких випадках: дешево і сердито.

Ми дійсно живемо у світі, де про норми забули. Ми дійсно не можемо похвалитись, що маємо перед собою ідеал, з котрого можна навчатись цнотливості і сімейному щастю. Але це зовсім не говорить, що такого ідеалу не існує взагалі. Повірте, він є. І я особисто зустрічав таких дівчат, котрих хлопці не наважувалися навіть поцілувати. І знаю, що при певних стараннях саме ви можете ним стати таким ідеалом для інших. На превеликий жаль я знав і матерів, котрі блудили майже з дитинства, а в 18 вже мали дітей невідомо від кого. Коли я запитав таку “дівчину” навіщо їй все це, вона відповіла, що “світ такий”.

Так от я можу з відвертістю сказати, що “світ” не має сили залізти вам у труси, і змусити вас розставляти перед собою ноги. Все, що ви обираєте для себе - то і будете мати. Тільки пам’ятайте: Бог вважає блуд - блудом, а перелюб - перелюбом. Я припускаю, що ця жінка може читати ці рядки. І я не буду просити вибачення, що згадав про неї у такому контексті. Я хочу попросити у неї вибачення за те, що свого часу ні Церква, ні сім’я, ні вже хворе суспільство не змогло пояснити їй те, що блуд це погано. І не лише погано, але й гріх, котрий веде до смерті. Смерті особистості. Ну, а так як вона вже має відповідальність перед дитинкою, самий час задуматись над своїм і її майбутнім

(Далі буде :-))

Ілюстрація: Ієронім Босх