Просфора 2.1

Вимушений визнати, що моя ідея з сайтом проти абортів (в тому вигляді, у якому він є зараз) виявилася мертво родженою. Подібні сайти потрібні тільки як спосіб психологічної чи псевдо-духовної адаптації тих жінок, котрі вже перейшли через аборт. Ну, і відповідно сайт повинен містити відповідну інформацію про це. Але, не зробити аборт жінці котра твердо вирішила його зробити ніхто сторонній заборонити не зможе незалежно від вагомості аргументів з обох сторін.

Сьогодні вже я твердо переконаний, що боротися з абортами можливо тільки на стадії запобігання “невпорядкованому” статевому життю. Звичайно, не справа Церкви залазити усім в ліжко, і контролювати що і як там робиться. Натомість Церква повинна з дитячих років, за ручку виводити людину зі світу, котрий “лежить у злі” в площину розумної альтернативи гріху та страстям. А альтернатива гріху звичайно що є. Більше того, ні один гріх не можна виправдати людською логікою, оскільки він є не тільки проти-правний, але й проти-природний.

Якщо говорити про чисто плотські гріхи, котрі чиняться сьогодні молоддю, то сміливо можна стверджувати наступний факт. Молоді люди переконані, що цього робити не можна тільки тому, що це всього лиш суперечить встановленій моралі. А оскільки підвалини моралі досить-таки відносні і часто змінюються, то моя особиста справа з ким і що буду робити я сьогодні після вечірки. Про всі ж інші небезпеки проміскуїтету більшість молодих дівчат навіть не здогадуються. Я навмисне кажу про дівчат, оскільки з уваги на їх фізіологію від них вимагається набагато більше, аніж це вимагається від хлопців. Ким вимагається? Перш за все здоровим глуздом!

Усім відомо, що нерідко у розмовах хлопчаків тривають обговорення протилежної статті. Дехто може звернути увагу на красу дівчини, ще хтось згадає про її розум, ще хтось про поведінку. Але як тільки загадають про те, що дівчина вже “давно не дівчина”, зразу і автоматично у всіх присутніх викликає різке негативне ставлення до цієї особи. І що головне - її осуджують навіть ті хлопці, які можуть бути мало чим кращими від неї. І все це відбувається тільки з підсвідомого розуміння того, що ті речі які “дозволені” чоловікам, жінкам аж ніяк не пасують. От і виробився у середовищі холостяків поділ дівчат на дві категорії : на тих, “з ким сплять” і тих “кого беруть заміж”.

Молоді люди граються у дорослих: використовують ті самі слова, що мають одружені (називаючи пристрасть коханням), в кінці кінців доходить справа і до речей, котрі без шлюбу просто безглузді : рано чи пізно, залежно від степені мораної спорченості обох “закоханих” вони опиняються в одному ліжку. Дівчата цінуючи увагу до себе, або ж просто “піддаючись” люб’язностям симпатичного хлопця вважать, що нічого такого страшного не відбудеться, якщо у стосунках з’являться ті речі, котрі допустимі тільки у відносинах чоловіка і дружини, тим більше якщо вік дозволяє. Хлопці ж у переважній мірі лише використовують романтизм дівчат, щоб задовольнити якомога більше своїх потреб.

Так от я підкреслю, що Церква не проти сексу! Навпаки - вона не “табуювала” це поняття, а “сакралізувала” його. Секс - це дар Божий подружжю. Це нагорода за спільні терпіння, болі, розлуки, народження дітей - отже все те, що вже й без статевого акту уже зробило двох людей одним цілим! І тільки в шлюбі секс є позволеним та “доречним”. З кожним днем гріх все більше розтрощує людську свідомість. Як і будь-яка хвороба гріх прогресує, і убиває своїх жертв. Убиває перш за все духовно, робить їх нечутливими до гріха, та все більше відкидає від Бога - джерела всякого блага.

Якщо людина вже втратила чутливість до гріхів, то сміливо можна говорити про те, що повернути її до повноцінного людського життя буде непросто. Непросто, але можливо. І байдуже, якої саме “категорії” ці гріхи : “велики” чи “малі”, щоденні чи дуже “рідкісні”. Все! Якщо віз уже спущений з гори, то на середині шляху його зупинити вже лише одній людині неможливо.

Я ще обов’язково повернусь до цієї розмови, оскільки вважаю, що з уваги на той стан упадку моралі, тріумфу розпусти, і тотальної втрати ціло-мудрості люди, а особливо молоді люди, майже не приділяють цьому питанню достатньої уваги як теоретично, так і на жаль у житті. А звідси і усі наші основні проблеми. Тож буду радий вашим коментарям, котрі я обов’язково використаю при написанні наступного посту на цю тему.

Ілюстрація:    Целомудрие: скульптура  гробницы Блаженного Августина