Просфора 2.1

Перший день Великого посту… Зовсім не випадково народ помітив, що добрий початок - це вже половина справи. З якою ревністю візьмешся за роботу, з такою ж будеш її продовжувати. Візьмешся добре - добре закінчиш. Не візьмешся гідно - доброго кінця не побачиш. Тож сьогодні усі християни котрі прагнуть досконалості просять Бога сили та підтримки, щоб добрий початок посту положити, і з доброю совістю його провести.

Декілька останніх неділь Свята Церква бачучи наші немочі поступово вводила нас у таїну Великого посту. Замітьмо, що Великий піст отримав свою назву не тому, що він найдовший, (Різдвяний піст аналогічний за тривалістю), але тому, що він великий за значенням для справи вдосконалення у благочесті всякого без винятку християнина. Апогеєм до зустрічі посту стала остання підготовча неділя, котра зветься між вірними Прощеною. У той день Церква закликала усіх нас забути усі образи, завдані нам. Простити усіх, хто завинив перед нами у будь-чому, звільнитись від тягару злості, злоби та жорстокості сердечної. Також і навпаки - ми повинні просити прощення у всіх, перед ким завинили словом, ділом чи думкою. Бог хоче, щоб ніякий людський гріх не став нам на перешкоді у доброму пості.

Звичайно, каятися тільки за уставом церковним - це фарисейство та законничество. Не каятися ж взагалі - це анти-християнство, заміщення Христа власним Его. Я по –фройдівськи написав слово “Его” з великої літери, хоча навіть мій не такий вже й великий життєвий досвід каже, що це помилка. Тож, забудьте про те, що “Человек – это звучит гордо”. Християнска дійсність все частіше показує у помилковості цього твердження, і з кожним днем воно звучить все більше тихіше, і неприкрито тхне більше іронінією, аніж досягненням: “Человечек - это звучит горденько”.
Великий піст - це час нашого духовного оновлення та преображення.
Для багатьох з нас, твердих у своїх гордості, але немічних у добрі, цей день - найкращий час змінити свій розум. І не лише теоретично, але дієво, у власним житті. Вірним відомо, що в якій мірі ми ототожнимо власне життя з великопостним досвідом Церкви, в такій мірі нам буде тотожній Церковний досвід і зустрічі Воскресіння Христового, Святої Пасхи.

Не забуваймо, що не Богу потрібен наш піст. Його Всеблаженству (а це риса Божої повної самодостатності ) не потрібно від нас зовсім нічого, якщо наші не дари будуть йти він нашого серця. Це нам з вами потрібно нарешті побачити свій реальний стан, свій бруд та пороки, і просити Його про допомогу. Будь-яка дорога котра не веде до Бога – веде по погибелі. Тож відтепер, просімо у Всемилосердного Бога, щоб Він дав нам сили з християнською гідністю провести дні “весни духовної”. Для декого це буде останній піст у житті. Дехто саме у ньому зробить найбільші у своєму житті гріхи. Але по-при все, я хочу вірити, що для більшості з нас цей піст стане часом нашого духовного відродження.

Взагалі, ми стільки вже це “духовне відродження” говоримо, що воно для нас стало швидше “крилатою фразою”, цілком абстрактною та розмитою. Ну, і звичайно фразою, котра до нас з вами безпосереднього відношення не має. Тому, опам’ятаймося та ставаймо на коліна. Більшість молодих людей не люблять цього. Радше комфортніше жити з думкою, що ти не раб а син, не рабиня, а дочка. Ми не любимо цього, тому що це нас принижує. Але тільки ставши на коліна можна побачити Господа. Тож нехай Він нам в цьому і допоможе.

Дивіться також:

• Фреска Адам та Єва датується з-тім століттям по Христі
• На початок Різдвяного посту. Запис у цьому блозі.
• Пізнайте правду. Запис у цьому блозі
• Иисус Христос в пустыне, и искушение Его от диявола (1,4 мб.) Слухати аудіо.