Просфора 2.1

Коли говориш про християнство, то напевне перше, про що варто говорити в першу чергу, так це про те, що воно є не так, і не стільки власне “релігією, чи морально-філософським вченням”, як в переважній мірі і є самим життя, і способом мислення.

В ідеалі він виявляється в “умній молитві” про яку так багато навчали та говорили Святі Отці, та у постійній нашій пам’яті про Бога, та як наслідок - мотивація наших вчинків згідно Волі Божої, ототожнення Його Волі - з нашою. Тож не декілька годин, проведених нами в храмі перемінюють та преображують нас. Але сама переміна і преображення наше стає плодом нашої клопіткої та складної праці над собою.

Ось тут і дуже важливо розрізняти мету та засоби, причини та наслідки, форму і зміст нашого з вами поступу. Насправді, це речі дуже важливі, оскільки саме вони і визначають нагороду тим, хто спасається, та є критерієм якісної оцінки нашого життя.

Веселе кельтське свято “Хелловін” святкується напередодні католицького дня “усіх святих”. В цей день люди переодягаються в костюми відьом, чортів та інших злих сил, а на вікна виставляється гарбуз з вирізаними очима та ротом, та запаленою свічкою всередині для того, щоб відстрашити духів.

Як же нам ставитись до цього, нового для нас “свята”? Перш за все, ми повинні знати, що у самому святкуванні, та веселощах немає нічого поганого. У цьому міркуванні ми виходимо з того, що і в цьому випадку не варто плутати форму свята з його змістом.

Про те, ми повинні пам’ятати, що форма ( в тому числі й наших самих різних святкувань ) часто може доповнюючи переходити у зміст. Ось тут вже і криється небезпека для наш душ та тіл. В Хеловіні, як і будь-якій грі з дияволом, криється прихована небезпека. Дияволу подобається, коли на нього звертають увагу, і він обов’язково прийде до тих, хто його кличе. І саме тому, свідоме захоплення таким святкуванням - гріховне.

А ще, ми не мусимо відкидати Хелловін лише з тих причин, що це нове для нас свято. Сьогодні у житті ми користуємося багатьма новими речами. Та й “святами” також. От скажімо, День Матері чи День закоханих. “Справжнім” християнам ці дні можна зустріти не в постійному плюванні навколо себе, та бурчанні, але для вияву найкращої та найсвітлішої з людських честнот - любові.

Звісно, підкреслюючи, що св. Валентин не має до цього дня ніякого відношення (до речі, справжній - був заступником душевно - та психічно - хворих) , а нашу маму ми будемо любити і пам’ятати не один день у травні, але цілий рік.

Коли поглянемо довкола, і бачимо “світ, що лежить у злі”, найперше попросімо у Живого Бога сили протистояти усьому, що перешкоджає нашому спасінню. Мудрості, щоб побачити і зрозуміти це, і сили, щоб перебороти і використати на добро і користь для душі.

p.s. Два посилання по темі:

1. Найбільшт популярні костюми на Хеловін (англ.)
   
2. Ресурси Хелловіну